Гроші в нашому житті

Щодня ми маємо справу з грошима, постійно залежимо від них. Гроші визначають статки родини, самостійність фірм, добробут держави. Про що сьогодні наші співгро­мадяни розмовляють найчастіше — про погоду? Ні, най­актуальніша тема — грошові справи, складності родинно­го побуту, можливість заробити. І напевне всі погодяться з думкою поета: «Хоча гроші щастя нам не приносять, але з ними набагато легше бути нещасним».

Спільну мову з грошима знайти можна, якщо не робити накопичення сенсом життя і, тим більше, не використову­вати для цього нечесні, хоча й привабливі методи. Культура поводження з грошима — частина загальної культури лю­дини. Вона полягає в здоровому ставленні людини до гро­шей, має виховуватись з дитинства і бути основою відносин між людьми, в яких, так чи інакше, беруть участь гроші. Саме така думка закладена у віковічній народній мудрості, яка і сьогодні не втратила своєї моральної цінності. Раджу вам, шановні батьки, прочитати ці стародавні вислови ра­зом з дітьми.

    Народна мудрість щодо грошових відносин

    Гроші наживай, та честь не продавай.

    Добрий покупець дорожчий за гроші.

    Не треба бариша, була б слава хороша.

    Зайвого не бери, душу не згуби.

    Неправедно прийде, швидко й піде.

    Нажите гріхом не обернеться добром.

    Копійку пошкодуєш, карбованець втратиш.

    Із копійки карбованці робляться.

    Хто не береже копійки, той сам не вартий карбованця.

     Автори таких бестселерів, як "Багатий тато, бідний тато", "Щоб стати мільйонером, треба думати, як мільйонер" стверджують, гарні оцінки в школі не є запорукою фінансового процвітання в дорослому житті. Уміння поводитися з грішми - це абсолютно особливий навик, який, на щастя, успішно піддається тренуванню. Кишенькові гроші - ось найкращий тренажер фінансової самостійності для наших дітей.

     З віком у дітей з'являються все нові і нові інтереси, і це не дивно: те, що привертає увагу трирічного малюка, навряд чи зацікавить підлітка. І одного разу настає час, коли дитина приходить до усвідомлення своєї потреби в кишенькових грошах. Про те, чи так вже необхідні підліткам гроші на кишенькові витрати, а також про плюси і мінуси кишенькових грошей ми сьогодні будемо говорити.

Кишенькові гроші – це якась фіксована сума грошей, що видаються дитині на особисті витрати.
А молодіжна економіка - це участь підлітків в економічному житті

Тема взаємини дітей і грошей привертає увагу не тільки батьків, але й економістів, і психологів. Як, коли і чому діти повинні знайомитися з економічною стороною оточуючого їх світу? На Заході про це пишуться наукові статті та популярні книги. Останні 40 років на цю тему неодноразово проводилися дослідження в США, Англії, Австралії, Канаді, Франції, Німеччині та Ізраїлі.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ?

       Діти поступово стають більш незалежними від батьків. У школі у них з'являється власний коло спілкування, свої заняття і звички. Дитина шкільного віку – це вже майже сформована особистість. Але при цьому він ще не визначився зі своїми життєвими цілями і продовжує експериментувати, навчаючись на своїх помилках і купуючи такий важливий життєвий досвід. І нерідко цей досвід потребує фінансових вкладень.

Крім того, перебуваючи в соціумі, в шкільному колективі, дитина хоче мати своїми грошима як мінімум для того, щоб не виглядати білою вороною серед більш «просунутих» однокласників або, навпаки, щоб виділитися з натовпу і «пустити пил в очі» товаришам.

Навіщо ще потрібні кишенькові гроші? Щоб мати можливість перекусити на перерві, а також на проїзд у метро або маршрутному таксі, на купівлю солодощів і задоволення інших дитячих бажань і потреб.

Багатьох турбує питання, скільки грошей давати дітям. Єдиної відповіді на нього дати неможливо, оскільки це залежить від фінансового благополуччя кожної окремої сім'ї. З кількістю коштів, що виділяються дитині, можна визначитися, зібравши «сімейна рада», на якому обов'язково повинен бути присутнім і сама дитина. Нехай він розповість, на які потреби йому потрібні гроші, і залежно від цього буде визначено його тижневий бюджет.

КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ: ЗА І ПРОТИ

Серед батьків не вщухають суперечки, чи потрібні дітям кишенькові гроші, або краще видавати їх дозовано, на конкретні цілі. Давайте розберемося, чого в питанні кишенькових грошей більше – плюсів чи мінусів?

Переваги кишенькових грошей для дітей такі:

1.     Дитина з дитинства вчиться розпоряджатися грошима, планувати свої витрати, а часом і економити. Цей корисний навик обов'язково стане в нагоді йому в майбутньому.

2.     Кишенькові гроші допоможуть в екстреній ситуації, коли потрібно терміново викликати таксі, купити ліки і т.п.

3.     Дитина може купити те, що сам вважає за потрібне, а не переконувати батьків у тому, що йому це необхідно, і не випрошувати гроші.

4.     Для підлітків від 14 років кишенькові гроші подвійно важливі: вони дозволяють відчувати себе впевненіше. Маючи свої заощадження, можна не просити у батьків гроші щоразу, коли хлопцеві потрібно, наприклад, запросити дівчину в кіно і купити квіти. Та й для самих дівчат певна фінансова незалежність не менше дорога.

Зворотною ж стороною «грошової» медалі є наступні недоліки:

1.     Дитина швидко звикає до того, що в кишені завжди «водяться» гроші, і перестає цінувати їх.

2.     Діти можуть витрачати гроші, які дають їм батьки, що не на їжу і транспорт, а на сигарети та слабоалкогольні напої. Це трапляється не так вже рідко, особливо у старшому шкільному віці. Боротися з цим, позбавляючи дитину кишенькових витрат, марно. Цю проблему слід вирішувати профілактичними бесідами про шкоду цих звичок.

3.     Підліток отримує гроші, не докладаючи до цього жодних зусиль. Виправити цю ситуацію можна, запропонувавши йому спробувати знайти підробіток.

ЯК ЗАРОБИТИ КИШЕНЬКОВІ ГРОШІ?

Щоб дитина на власному досвіді зрозуміла, що таке заробіток, і надалі цінував свою працю і працю батьків, дайте їй можливість заробити собі на кишенькові витрати. Для цього можна:

·         працювати промоутером (роздавати флаєри, брати участь у різноманітних промо-акціях);

·         підробляти на інтернет-біржах фріланса (для школярів підійде нескладна робота рерайтером або, за наявності відповідних навичок, обробка цифрових фотографій на замовлення);

·         якщо дитина захоплюється рукоділлям, то може організувати продаж своїх найбільш вдалих виробів.

Кишенькові гроші для дітей не є гострою необхідністю, але вони допомагають дитині вчитися відчувати себе дорослим і відповідальним.

Скільки грошей отримують діти у західних країнах?

Міжнародний Журнал економічної психології опублікував дослідження британського вченого Адріана Фернхема, присвячене відношенню до кишенькових грошей батьків, які мають дітей різного віку. Триста англійських батьків відповіли на низку запитань про гроші, які видаються своїм дітям.

Результати дослідження показали, що більшість батьків (88%) видають дітям кишенькові гроші строго за планом. Перші особисті гроші (близько півтора доларів на тиждень) являються у дівчаток і хлопчиків, в середньому, у віці шести з половиною років. Далі між розміром суми і віком дитини існує майже лінійна залежність - 17-річний британський підліток отримував від батьків кілька років тому приблизно 10 доларів на тиждень.

У Німеччині питання про кількість кишенькових грошей у дітей вирішене на законодавчому рівні. Відповідно до припису відомства у справах дітей та молоді, дитині у віці до шести років вважається 50 центів на тиждень, 7-річному - 1,5-2 євро, 10-річному - 10-12 євро, а в 13 років - вже 20 євро. П'ятнадцятирічний підліток має отримувати 25-30 євро на тиждень.

Якщо батьки не видають дитині гроші за "державному тарифом", він може подати на них скаргу. Злісна невиплата кишенькових грошей загрожує батькам штрафом. Втім, ці суми цілком посильні німецьким родинам, адже на дітей у Німеччині видають допомогу.

У загальному випадку, європейські батьки схвалюють, коли діти збирають гроші, і не вітають, коли їх нащадки беруть гроші в борг або самі дають їх в борг іншим дітям. Батьки, що належать до середнього класу, краще ставляться до поняття "кишенькові гроші", ніж батьки з робочого класу, і починають привчати дітей до управління особистими фінансами в більш ранньому віці. Цікаво, що в робочих сім'ях частіше вважається, що хлопчикам треба давати більше кишенькових грошей, ніж дівчаткам.

Приблизно 3/4 європейців вважають, що гроші слід видавати щотижня, і що слід заохочувати дітей збирати на якісь покупки, а також починати працювати за гроші в вільний від навчання час. Цікаво, що жителі Німеччини розраховують на те, що їхні діти почнуть підробляти з восьми років. У той же час британці вважають, що 10 років - більш відповідний для цього вік.

Менше половини батьків заохочують у своїх дітей грошові пожертви на благодійність. Близько половини дорослих вважають, що за успіхи в навчанні дітям покладаються грошові премії з сімейного бюджету. Ця група батьків починає видавати подібні премії школярам ще в початкових класах.

Припиняти видачу кишенькових грошей дітям європейці планують не раніше, ніж їхні нащадки закінчать отримання освіти і почнуть працювати повний робочий тиждень.

Мною було проведено анкетування.

Про що свідчить статистика анкетування

Анкетування учнів нашого класу, що відбулося нещо­давно, дозволяє визначити, як вирішується грошове питан­ня в їхніх родинах. Анкетування показало, що 100% респондентів тема видається цікавою. Вміння розпоряджатися грошима — 4,2 бала. Майже всі учні мають кишенькові гроші, щоправда, ці суми різнять­ся.(від 3-50грн) Але приємно визнавати, що діти відповідали чесно.

На жаль, кишенькові гроші майже на 85 % вийняті з гаманців батьків. Проте добре, що деякі хлопці та дівчата самі їх заробляють: неважливо скільки, важливо, що зароб­ляють самі. Всього 12 % дітей сумніваються, що в майбутньому стануть успішними біз­несменами. На жаль не завжди думка дітей не враховується під час прийняття рішення щодо важливих покупок. Проте всім відомо: щоб навчитися кататися на ковзанах, потрібно, як мінімум, на них стати. Отже, обме­жуючи участь дітей, ми позбавляємо їх соціального досвіду.

Але не всі діти знають розмір родинного бюджету А між цим, загальновідомо, що невміння молодого подружжя розпоряджатися фінансами є однією з найпоши­реніших причин розлучення. Давайте зважимо на цей факт.

Більше 40 % дітей вва­жають, що з їхнього боку була ініціатива до заробляння грошей. З етичних міркувань не будемо говорити про те, чи беруть діти гроші у батьків без дозволу. І прикро , що 22% батьків дають гроші за навчання та сумлінно виконане доручення

Насправді гроші самі по собі не здатні принести ані до­бра, ані лиха. Усе залежить від ставлення до них людини. Вони не завдадуть шкоди нашій душі, якщо не робити їхнє накопичення головним сенсом життя і, тим більше, не ви­шукувати задля цього нечесних шляхів. Саме це мають до­вести до свідомості підлітків батьки.

Чим би не займались наші діти в майбутньому, вони мають пам'ятати, що найдорожчі в житті речі не мають ціни. Наприклад, здоров'я, повага, любов. Наш батьківсь­кий обов'язок - виховувати дітей так, щоб вони не обді­ляли себе, намагаючись усе виміряти грошима, щоб вони розуміли, що далеко не все на світі продається і покупаєть­ся. Поставте їм запитання «На що ти витратиш свою пер­шу зарплатню?». Буде цікаво почути відповідь. Подумайте у вільний час, які потреби можна задовольнити лише за гроші, а які — ні. Скоріше за все ви дійдете висновку, що за гроші можна отримати далеко не все.

Педагогічний практикум для батьків.

1.   Класний керівник роздає батькам список людських по­треб і пропонує обговорити його вдома з дітьми.

Потреби людей та гроші

Пізнання навколишнього світу.

Спокійне і безпечне життя.

Постійний саморозвиток.

Харчування.

Вплив на інших людей.

Модні речі.

Кохання.

Самоствердження.

Гарне здоров'я.

Повага близьких.

Добре влаштований побут.

Дружба.

Освіта.

Одяг.

Спілкування з людьми та природою.

2.   Батькам пропонуються питання для обговорення:

    Як ви гадаєте, в якому віці дитина стає фінансово неза­лежною (хоча б частково)?

    Чи доцільно дозволяти дитині брати участь у витратах родинного бюджету? Якщо так, то в якій мірі?

    Які педагогічні прийоми сприятимуть розвитку у дити­ни грошової культури?

 Спробуємо запропонувати вашій увазі декілька простих порад про те, як організувати грошовий потік від вас до вашої дитини.

Коли і як видавати дітям кишенькові гроші

o    З якого віку давати дитині кишенькові гроші - залежить як від вас, так і від дитини. Однак не завадить з'ясувати, чи є вже кишенькові гроші у приятелів вашого нащадка: діти не люблять сильно відрізнятися один від одного.

o    Основна причина, по якій варто давати дітям гроші полягає в тому, що дитина повинна навчитися звертатися з грошима. Краще всього, якщо це відбудеться в тому віці, коли ви ще можете якось впливати на ставлення дитини з фінансами.

o    Кишенькові гроші надають дітям впевненості в собі. Школяр, який може сам прийняти рішення, що йому купити, починає відчувати себе "майже дорослим".

o    Іноді, щоб купити щось значуще, дитині доводиться чекати, відкладати гроші. Це привчає його до терпіння, а також до планування своїх витрат.

o    Нерідко в родині буває так мало вільних грошей, що кишенькові гроші для школяра здаються марнотратством. У таких випадках давати дитині зовсім невелику, символічну суму краще, ніж не давати нічого. Навіть жменю дрібних монет дає молодшому школяреві відчуття незалежності.

o    У деяких сім'ях обходяться без кишенькових грошей у вигляді регулярних виплат. Дітям просто дають гроші, коли вони про це просять.

Чи треба платити дітям за допомогу по господарству?

Дослідники ще близько 20 років тому встановили, що видавати гроші за допомогу по господарству зазвичай характерно для молодих батьків. Вони також часто змінюють умови домовленостей з дитиною про кількість кишенькових грошей.

Більшість батьків "постарше", на наш погляд, справедливо вважають, що якась кількість грошей треба давати дітям просто тому, що вони є членами сім'ї . У той же час передбачається, що діти повинні в тій чи іншій мірі допомагати батькам по господарству. Краще не пов'язувати ці дві речі в одне, а розглядати їх окремо. Пояснити цей підхід дитині можна за допомогою приблизно такої фрази: "Ми допомагаємо один одному тому, що ми члени однієї сім'ї. Ми ділимо і турботи, і придбання на всіх".

На Заході дилема "платити за допомогу по господарству чи не платити "зазвичай вирішується наступним способом: якась фіксована сума вручається дитині регулярно, але він може" заробити "ще трохи, якщо виконає те або інше доручення. Наприклад, вимиє батьківську машину або підстриже газон перед будинком.

Скільки грошей давати дитині?

Відповідь на це питання залежить від декількох речей.

o    Яку суму ви можете виділити синові або доньці.

o    На які покупки планується витрачати кишенькові гроші.

o    "За яким курсом" видають кишенькові гроші дітям у сім'ях, подібних вашої. Якщо ваша дитина буде отримувати грошей набагато менше, ніж його приятелі в класі, він може відчути себе на їхньому тлі менш повноцінним.

o    Чи повинен дитина зі своїх кишенькових грошей купувати подарунки батькам до свят.

o    Зазвичай, ніж дитина старша, тим більше грошей йому видають. В ідеальному випадку збільшується і його відповідальність за витрату цих коштів.

На що він буде витрачати свої гроші?

Знову-таки це залежить від того, про що ви з дитиною домовитеся. У початковій школі ви можете, наприклад, домовитися, що з кишенькових грошей дитина буде купувати собі, по-перше, що-небудь смачне в шкільному буфеті, по-друге, недорогі сувеніри та ручки в газетному кіоску, по-третє, відкладати частину суми в скарбничку на покупку дорогої іграшки. Якщо ви будете давати гроші з умовою, що школяр витратить їх "на ластик, лінійку і глазурований сирок", це, звичайно, дасть вам відчуття контролю, але навряд чи прищепить дитині відповідальність за свої рішення. Краще спробувати змиритися зі свободою дитини в межах 20 рублів, навіть якщо ці гроші будуть витрачені на дурниці з вашої точки зору.

У Європі педагогічний "мейнстрім" вважає, що коли діти збирають гроші - це добре. Батькам покладається всіляко це прагнення заохочувати і стимулювати. Якщо вам ця ідея здається здоровою, ось порада: за кожні накопичені дитиною, приміром, 100 рублів, вносити в його скарбничку від себе якусь суму. Це буде додатковим стимулом для дитини.

Взагалі з 10 років, на думку європейців, діти повинні починати знайомство з банківською системою, вчитися розбиратися у видах вкладів, в процентних ставках, і т.д. При цьому більшість батьків дозволяє підліткам заводити власну дебетові карту з 18 років.

Позбавляти чи кишенькових грошей за провини?

На перший погляд, було б природно припиняти видачу кишенькових грошей, якщо дитина погано себе веде і повинен бути покараний. Наприклад, покупку підручників зазвичай беруть на себе батьки. Однак за втрачений підручник можна попросити у дитини компенсацію. Можна запропонувати йому виплатити вартість книги частинами, "у кілька траншів", щоб він не віддавав одразу все, що у нього є.

А ось повністю позбавляти винуватця грошей, можливо, не найкраще рішення. По-перше, є ймовірність того, що дитина просто розлютиться на вас. По-друге, він може почати брати гроші в борг у однокласників, або, боронь Боже, спробує стягнути гроші з вашого гаманця.

Щастя не в грошах ...

А в їх кількості? Загалом, гроші для дітей - добрий навчальний посібник перед дорослим життям. Але не варто переоцінювати вплив фінансового благополуччя на загальну задоволеність життям дитини. Згідно з опитуванням, проведеним Йоркським університетом серед дітей у віці від 11 до 15 років, підлітки не відчувають себе більш-менш щасливими в залежності від доходу своїх батьків. На щастя не впливають ні розмір кишенькових грошей, ні батьківська зарплата. Що ж потрібно для щастя дітям цього віку? Банально й просто - любляча сім'я з братами і сестрами. Навіть якщо батько втратив роботу, то його дитина-тінейджер, як правило, буває скоріше задоволений, ніж ні, новими можливостями домашнього спілкування.

А от говорити дітям: "Навіщо давати тобі більше грошей, якщо ти від цього не станеш щасливішими? " не слід. Вони не тільки не повірять, а й образяться, мабуть. Дітям (як і дорослим) зазвичай здається, що якщо у них буде трохи більше власних грошей, то всі проблеми будуть вирішені. Звичайно, проблеми у дітей, на погляд батьків, не дуже серйозні - купити побільше модних речей, щоб зайняти більш високе місце в шкільній ієрархії, - але від того не менш значущі.

Кишенькові гроші у підлітків

Існує загальний закон , за яким підліткам "завжди всього мало". "Мамо, мені потрібно 100 рублів, ми з хлопцями домовилися піти сьогодні в Макдоналдс". Дослідники стверджують, що підлітки округлюють суму в більший бік, коли їм потрібні гроші, але при цьому завжди забувають принести здачу.

Маркетологи знають, що школярі зазвичай володіють навіть великими сумами на кишенькові витрати, ніж їхні батьки. Не випадково індустрія реклами так серйозно ставиться до просування на ринок "молодіжних" товарів - газованих напоїв, шоколадних батончиків та іншої необов'язковою нісенітниці. Так що перехідний вік у дітей ця витратна час для батьків.

Підлітки прагнуть до незалежності. Тому для батьків, поки вони не втратили свій авторитет, важливо встигнути навчити дітей поводитися з грошима. Якщо ваша дитина навчається у старших класах, його особисті гроші можуть включати в себе витрати на розваги. Може бути, ви дозволите йому купувати собі щось з одягу. Звичайно, від першої спроби успіху чекати не доводиться, але колись починати все одно доведеться, чи не так?

Поясніть тінейджеру, що бюджет сім'ї не гумовий, і що гроші "з нізвідки" не виникають. Поговоріть про те, що фірмова етикетка (дизайнерський лейбл) збільшує вартість одягу в кілька разів, не завжди пропорційно її якості. Покажіть, що на зекономлені від покупки більш простий одягу гроші можна купити що-то ще, або відкласти цю суму "на майбутнє".

Втім, наші слова не так впливають на дітей, як наші вчинки. Якщо ми в присутності дитини перед друзями хвалимося "цим чудовим костюмом від такого-то дизайнера", навряд чи наші заклики до економії будуть мати вагу. Взагалі статистика говорить про те, що саме тип фінансової поведінки батьків (включаючи такі крайнощі, як "марнотрат", "скнара", "шопоголік", "філантроп") визначає ставлення до грошей їх нащадків.

Можна влаштувати дитині "випробувальний місяць". Видайте йому суму, яка повинна покривати витрати на одяг, "підніжний корм", дрібні потреби, транспорт, розваги і мобільник. І запропонуйте самому планувати витрати протягом встановленого терміну. Виділіть спеціальну зошит для обліку покупок. І "відпустіть поводи" на якийсь час. Втім, добре б за чадом впівока доглядати.

Перша зарплата

Гроші, зароблені власною працею, у наших дітей з'являються пізніше, ніж на Заході. Російський старшокласник у вільний від школи час скоріше буде сидіти над підручниками або займатися з репетиторами, ніж розвозити піцу або стригти сусідські газони. Занадто велика в нашій країні "ціна питання" надходження у ВУЗ з першої спроби. Тому про особисті заробітки старшокласників говорити не будемо, а перейдемо до студентів.

Припустимо, наші діти благополучно подолали іспити до інституту і почали поєднувати навчання з роботою на неповний день. Настав час прийняти рішення, чи буде заробіток тінейджера грати свою роль у сімейному бюджеті? Чи будемо ми забирати частину грошей "на їжу і квартплату"? Або залишимо всю суму підлітку "на розваги, транспорт і мобільник"?

У будь-якому випадку корисно пам'ятати - це, загалом, не наші, батьківські, гроші. Ці гроші належать нашій дитині. Цілком імовірно, що наше чадо піде і накупить на всю получку сигарет або компакт-дисків (не найгірший варіант), а ми ніяк не зможемо це контролювати. Тут виявляться результати всього попереднього виховання, в поєднанні з підлітковим максималізмом і бунтарським духом. Але ми зробили, що могли і тепер будемо сподіватися, що з часом все стабілізується.

   Не варто давати дитині кишенькові гроші раніше, ніж вона почала ходити в школу. Малеча повинна грати в іграшки, а не рахувати свої доходи.

   Якщо ж ви вирішили, що ваш нащадок має право на кишенькові витрати, постарайтеся, щоб це не було поступкою його шантажу. Інакше підростаючий «шантажист» вирішить, що досить «натиснути на предків» - і все отримаєш.

   Звичайно, сума, яку ви дасте своїй дитині, залежить від достатку вашої сім'ї. І все ж пам'ятаєте, що це кишенькові гроші, а значить, їх не повинно бути занадто багато.

   Переходячи на грошові відносини, можете збільшити обов'язки дитини. Якщо вона вважає себе достатньо дорослою, щоб розпоряджатися певною сумою на свій розсуд, значить, вона цілком доросла і для домашніх справ.

   Найгірше, коли батьки кишеньковими грошима намагаються відкупитися від проблем і турбот, пов'язаних з дитиною. До подібного кроку часто вдаються батьки - бізнесмени, які не бажають витрачати час на виховання своїх малюків. Таким чином, вони ніби самостверджуються перед дітьми, і перед собою.

   Якщо ж ви вирішили, що дитині поки рано мати свої гроші, не відмовляйте йому в грубій формі. Поясніть (і їй, і собі), чому ви проти кишенькових грошей і як їх можна отримати.

   Не варто робити конкретну прив'язку до оцінок, до домашніх доручень. Інакше дуже скоро дитина за «просто так» не захоче ні вчити історію, ні мити посуд.

   Краще заохочувати хорошу поведінку дитини: чуйність, бажання допомагати.

   Пам'ятайте, що, видаючи дитині якусь суму, ви повинні привчати її, що гроші треба заробляти.

 «Кишенькові гроші - це не нагорода за гарну поведінку і не плата за допомога по дому. Це один з прийомів виховання дітей, який має досить чітку мету - навчити дитину витрачати гроші + навчити його вибирати собі речі + привчити нести відповідальність за свій вибір. (4).
Необхідно розробити в родині загальні принципи видачі кишенькових грошей, забезпечивши всі необхідні для дитини статті витрат - транспорт, шкільний сніданок, кіно і т. д. Не варто відразу очікувати від дітей розумною витрати грошей. Цю проблему не раз доведеться обговорити з дитиною по-діловому, щоб прийти до взаємної згоди. Можна, наприклад, розділити загальну суму на більш дрібні і видавати їх 2 рази в тиждень, але дитина при цьому повинен знати, яку суму він має на даний місяць. Якщо ж батьки стануть видавати дітям гроші щодня, то навряд чи навчать молодших розпоряджатися грошима.
Є думка, ніби володіння грошима «псує» дитячі душі. Але, швидше за все, псують не самі гроші, а те, з яким почуттям батьки дають дітям або навпаки - відбирають. Чудово, якщо батьки розрізняють кишенькові гроші, що видаються з доходів старших, і трудові гроші, зароблені самими дітьми. Розумніше ці гроші не відбирати і не залишати повністю дітям: краще всього доручити їм оплачувати одну з статей сімейного бюджету, наприклад, світло, газ, воду, телефон - вирішите це на спільній сімейній раді. Поясніть, що таке фонд накопичення та частина одягу купуйте у складчину.
Справжня ціна, яку ми призначаємо грошей, пізнається тоді, коли ми їх втрачаємо. Не втрачайте разом з грошима свою людську гідність!

Мода на «кишенькові гроші» прийшла до нас із Заходу. Там вже з ранніх років навчають дітей дбайливо ставиться до грошей і знати їм ціну. У нас же цінності зовсім інші, тому найчастіше гроші на кишенькові витрати діти спускаю не за призначенням - купують непотрібні речі, сигарети, шкідливі солодощі.

Але це зовсім не означає, що давати дітям дрібні гроші категорично заборонено. Просто батькам варто навчити дітей правильно поводитися з міні-бюджетом.

Прищеплюємо самостійність

Гроші на кишенькові витрати передбачають, що дитина не буде звітувати перед батьками за кожну витрачену копійку. Але ж це дає дітям чимало можливостей схитрувати. Як бути в цій ситуації? Психологи радять згадати про те, що всі вчаться тільки на своїх помилках. Тому краще видавати дитині гроші раз на місяць, як «зарплату». Якщо перший-другий раз він бездумно спустить все на непотрібні покупки, то цілий місяць буде сидіти без копійки. І тоді він сам усвідомлює, що таке економія і обдумані покупки.

Навчити заробляти

Деякі батьки вважають, що дитина гроші повинен запрацювати. Адже, по суті, він легко може обійтися і без грошей на кишенькові витрати. Дитину годують і одягають батьки. Що йому ще потрібно? А якщо ж він хоче дорогий велосипед або новий комп'ютер, то повинен відкладати на нього гроші самостійно. Швидше, навіть заробляти - хорошими оцінками в школі або прибиранням по будинку. Але психологи попереджають: не можна перегинати палицю і платити дитині буквально за всі добрі вчинки. Інакше він буде шукати в усьому лише вигоду і перестане проявляти ініціативу за «безкоштовно». Домовтеся оплачувати лише конкретний вид робіт - той, в яких дитина зовсім не старається і лінуватися.

Основи сімейного бюджету

Дуже важливо хоч іноді обумовлювати сімейний бюджет у присутності дитини. Адже він повинен розуміти, що в сім'ї, крім витрат на іграшки, атракціони та інші принади життя, є чимало проблем: комунальні платежі, транспорт, продукти харчування. Тому дитині потрібно дати зрозуміти, що частина витрат йому доведеться оплачувати самостійно - з власного «бюджету». Наприклад, батьки щомісяця згодні класти дитині на рахунок для розмов по мобільному 50 гривень. Але якщо ліміт він перевищив, то, будь добрий, заплати сам. За таким же принципом потрібно навчити дитину нести відповідальність за зіпсовані речі або цілодобове сидіння перед телевізором. Адже він повинен засвоїти, що гроші дуже легко можуть бути забрані у вигляді покарання або своєрідного штрафу.

Сьогодні ми поговорили про те, що гроші — це пере­пустка до здійснення наших мрій. Вони важливі і потрібні нам, адже дають нам можливість придбати бажане. Проте давайте замислимось: чи все на світі можуть дати нам гро­ші? Чи існує те, що за їхньою допомогою неможливо от­римати? Французький письменник Жан Лабрюйєр колись сказав: «Багатству деяких людей не варто заздрити: вони нажили його такою ціною, яка нам не по кишені — вони пожертвували заради нього спокоєм, здоров'ям, честю, со­вістю. Це занадто дорого». Прислухаймося до цих мудрих слів і передамо їх нашим дітям. Дійсно, душа людини, яка вважає гроші єдиним мірилом усіх життєвих цінностей, зубожіла. І ніякі матеріальні блага не прикриють духовне жебрацтво.